Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

ШКОЛА МУДРОСТІ

Один молодий літератор просив Вольтера порадити йому який-небудь філософський твір, звідкіля можна було б запозичити щось корисне.

— Візьміть якомога більше чистого паперу,— порадив Вольтер,— і ретельно записуйте все, що здасться вам важливим і значущим. Життя — найкраща школа мудрості.

КОРОЛІВ БАГАТО

За своє вільнодумство Вольтер накликав на себе невдоволення уряду і кілька разів змушений був виїздити в сусідні країни.

1750 року на запрошення короля Фрідріха II він поїхав до Пруссії.

Якось, катаючись на човні з Фрідріхом II, Вольтер помітив, що крізь щілину набирається вода, і вистрибнув на берег. Король залишився в човні і глузливо запитав:

— Ви так боїтесь за своє життя?

— Звичайно,— відповів Вольтер.— Королів — багато, а Вольтер — один.

ПОМСТА САДІВНИКА

Пихаті прусські вельможі викликали неприязнь у Вольтера. Особливо не терпів він одного придворного. Цей вельможа вихвалявся своїми розкішними садами, твердячи, що вони найкращі в Європі. Вольтер вирішив поглузувати з нього і передав йому замість насіння рідкісних квітів висушені ікринки оселедців.

— Перекажіть своєму садівникові,— сказав Вольтер,— що це насіння дає перші сходи за два тижні, а ще через два — мають з'явитися квіти нечуваної краси!

Але справу зіпсував садівник, який усе зрозумів. За два тижні Вольтера запросили до придворного, щоб показати перші сходи «чудових» рослин. Коли Вольтер прийшов у сад, він побачив ділянку, на якій стирчали голови оселедців.

— Мій садівник каже,— посміхаючись, пояснив господар,— що ще через два тижні ви зможете побачити й хвости!

ЧУДЕС НЕ БУВАЄ

Переляканий слуга прибіг до Вольтера і доповів йому, що змія обвилася навколо ціпка, залишеного в передпокої, і він вбачає в цьому якесь віщування і диво.

— Я не визнаю чудес,— відповів філософ.— От якби мій ціпок та обвився навколо змії, тоді, напевне, довелося б у них повірити.

НЕБЕЗПЕЧНА БІОГРАФІЯ

Вольтера запитали, чому він не напише біографію свого короля.

— Ні за яких обставин,— пояснив філософ.— Це найвірніший засіб втратити королівську пенсію.

ПОРУЧ І ВИЩЕ

Герцог Орлеанський, прогулюючись з Вольтером, зробив йому зауваження, що тон, яким той розмовляє з ним, дуже фамільярний.

— Не забувайте, що я стою значно вище за вас,— промовив герцог.

— Зрозуміло. Адже стояти вище за мене легше, ніж стояти поруч.

УСЕ ВІДНОСНО

Хтось зауважив Вольтерові:

— Чи не занадто високо ви самі себе цінуєте?

— Звичайно, високо,— відповів мислитель,— але лише тоді, коли порівнюю себе з деякими іншими людьми. Коли ж я порівнюю себе з самим собою, моя оцінка дуже низька!

ОДНАК ПОКАРАНИЙ

1727 року Вольтер перебував у Англії, громадськість якої була настроєна проти Франції. Одного разу, коли він прогулювався по Лондону, письменника оточила юрба. Залунали вигуки: «Вбити його! Смерть французам!»

Вольтер не розгубився і, звертаючись до натовпу, мовив:

— Ви хочете мене вбити за те, що я француз! Та хіба я вже не досить покараний тим, що не англієць?..

Почулися оплески. Письменник спокійно пішов далі.