Як відомо, Б. Брехт емігрував із фашистської Німеччини до США. Та невдовзі після війни його викликали з комісію по розслідуванню антиамериканської діяльності. Письменник звинувачувався в тому, що своїми творами він насаджує в Америці комунізм. Становище Брехта було досить скрутним, але він вийшов із нього несподівано і оригінально. Брехт заявив, що переклади його п'єс і поезій англійською мовою неточні і треба звірити їх з німецькими оригіналами. Як автор, він мав на це право, тому власті змушені були виконати його вимогу. І почалося довготривале вивчення текстів Брехта, яке закінчилось великим диспутом на політичну тему в тій же комісії.
Після допиту задоволений Брехт заявив:
— Я зміг зробити те, що не вдавалося навіть Гейне: змусив поліцію вивчати свої твори.
Брехт негативно сприйняв «театр абсурду» — модну течію, що виникла у мистецтві в середині п'ятдесятих років.
Під час зустрічі Брехта з головним ідеологом цього напряму Еженом Іонеско зайшла мова про об'єктивну істину.
— Світ недоступний для пізнання! — заявив Іонеско.
— Може бути,— спокійно відповів Брехт,— але в такому разі звідкіля вам це відомо?
Брехт, як завідуючий літературною частиною німецького драматичного театру, одержав п'єсу невідомого автора з листом: «Від драматургів усіх часів і народів я відрізняюсь тим, що принципово не ставлю ком, бо вважаю, що вони не потрібні. Якщо ж ви іншої думки, то прошу вас поставити їх там, де вважаєте доречним. З глибокою повагою ваш Моріц фон Морбах».
Повертаючи п'єсу, Брехт написав:
«Шановний пане фон Морбах! Вважаючи коми вкрай необхідними, дуже прошу вас — наступного разу надішліть тільки коми, а текст я вже якось напишу сам.
Ваш Б. Брехт».
У 1954 році німецький художник Ганс Грундіг створив картину «Забороніть атомну бомбу!». Своєрідним епіграфом до цієї картини Грундіг узяв відомі слова Брехта: «Великий Карфаген вів три війни. Він був ще могутній після першої, ще багатолюдний після другої. Його неможливо було відшукати після третьої».