Ілля Григорович Чавчавадзе відомий як письменник і активний діяч національно-визвольного руху. Він бував на Україні, сприяв пропаганді творів Т. Шевченка.
1891 року, повернувшись після чергової поїздки до Росії, Чавчавадзе зустрівся з друзями. Після привітань його запитали:
— Що там в Росії?
— Нема сучасності, Росія живе майбутнім!
Якось Іллю Чавчавадзе запитали:
— Що врятує дворян, які залишились без кріпаків після скасування кріпосного права?
— Треба, щоб російський цар призначив пенсію за доноси, які дворяни пишуть один на одного,— пожартував Ілля Григорович.— На деякий час швидкоплинного життя цього їм вистачить.
І. Чавчавадзе останні роки жив у маєтку неподалік Тифліса. Будинок його (нині там музей І. Г. Чавчавадзе) стояв на узвишші серед великого парку. З балкона другого поверху відкривалися гарні краєвиди.
Сидячи на балконі, можна годинами милуватися чарівними картинами. І численні гості Іллі Григоровича ніколи не пропускали такої нагоди.
Якось, споглядаючи ці неповторні краєвиди, один із гостей вигукнув:
— Тепер зрозуміло, чому наш милий господар пише такі прекрасні твори: хіба ж можна писати погані вірші на такому балконі!
— З радістю поступаюся вам балконом,— відповів Ілля Григорович,— порадуйте нас чудовими віршами.