Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

ГАРАНТІЯ

— Як розпочалася ваша літературна діяльність? — запитали Жюля Верна.

— Моїм першим твором, — відповів письменник, — була невелика комедія у віршах «Зламані соломинки», яку я написав у співавторстві з Александром Дюма-сином, одним із кращих моїх друзів. П'єса не мала успіху, але за порадою Дюма-батька я віддав її до друку. «Не хвилюйтесь, — підбадьорив він мене, — даю гарантію, що знайдеться хоч один покупець. Ним буду я!»

«ЛІКИ» ВІД НЕЩАСТЯ

Майже кожен, хто бував у Жюля Верна, запитував:

— Мосьє Верн, як вам вдається протягом багатьох десятиріч зберігати таку дивну працездатність?

На це письменник часто відповідав, не приховуючи роздратування:

— Не треба мене хвалити. Праця для мене — джерело єдиної і справжньої радості. Тільки-но закінчу твір, як відчуваю себе нещасним і не заспокоюсь, доки не розпочну новий...

НЕВЖЕ ТО Я!

— Мосьє Верн, котрий з ваших романів вам найбільше подобається? — запитали якось письменника.

— Добрий батько любить однаково всіх своїх дітей. А я маю дев'яносто сім книжок. Важко серед них щось виділити. З романів відзначив би «Заповіт дивака». Інколи його перечитую і сам дивуюся, як це мені вдалося так жваво і захоплююче ознайомити юних читачів з географією Сполучених Штатів... Ще мені подобається роман «Брати Кін». Майже вся його дія відбувається в Тихому океані. Можливо, мої слова здадуться не зовсім скромними, але, слово честі, коли я перечитую власні твори, то інколи забуваю, що писав їх сам...