Сто загадок Симфосія - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Андрій Содомора (XXXVI. Porcus. Свиня) #38

XXXVI. Porcus. Свиня

Porcus

Setigerae matris fecunda natus in alvo,

Desuper ex alto virides expecto saginas,

Nomine numen habens si littera prima periret.

Свиня

Із щетинястого я, із плідного зроджена лона;

Що опадає — тим і живлюсь під віттям зеленим.

Літеру першу одкинь — божественне матиму ймення.

* * *

Якщо з-поміж усіх земних істот лише людина, як про це Овідій у «Метаморфозах», зводить погляд до неба, то саме свиня — зразок потупленого, в пошуках поживи (тут — мова про жолуді), погляду в землю. Той-таки Овідій з моторошним натуралізмом описує процес перетворення Одіссеєвих супутників у свиней: «Раптом (негоже й казать!) у щетину я зодягнувся, / Вже й говорити не міг: замість мовити — якось хрипливо / Хрюкати став раз у раз, до землі похиливши обличчя. / Далі відчув, як мій рот, випинаючись, робиться рилом, / Як роздимається шия, а руки, якими недавно / Келих до уст піднімав, на долівці сліди залишають»… Овідія цікавив, власне, сам процес, тобто хід перевтілення — поступова, болісна не так фізично, як психічно, зміна одного тіла — іншим…

«Літеру першу одкинь…» — тобто «Р»: (P)orcus. Орк — у римлян бог підземного царства, володар померлих (грец. Аїд). Зважмо, що porcus, свиня, в латинській мові — іменник чоловічого роду.