Сто загадок Симфосія - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Андрій Содомора (LXXXVIII. Strigilis aenea. Скребниця) #90

LXXXVIII. Strigilis aenea. Скребниця

Strigilis aenea

Cuprea curva capax, alienis humida guttis,

Luminibus falsis auri mentita colorem,

Dedita sudori, modico subcumbo labori.

Скребниця

Вигнута мідь беручка, не своєю вологістю вогка,

Блиском оманним себе видаю за золото щире;

Праця моя — пітна, хоч не надто у ній я труджуся.

* * *

Подібно як з покритої воском дощечки пласким кінцем стилоса витирали непотрібні записи, так із тіла спеціальною скребницею (переважно після змагань, у лазнях) зішкрябували змішаний з потом пісок, олію чи іншу мазь, якою змащували тіло; потім купалися, опісля знов змащували тіло оливою. Була це пласка вигнута паличка, виготовлена з бронзи, срібла, слонової кості чи з іншого матеріалу; ручка здебільшого була оздобною (наприклад, у вигляді жіночої чи чоловічої фігурки). Відома статуя роботи знаменитого грецького скульптора Лісіппа (IV ст. до P. X.) представляє юнака, який, власне, орудує такою скребницею; статую так і називають: apoxyomenos — той, хто зшкрябує з себе пісок.

Скребнички використовувались також у жіночому туалеті для зчищення з обличчя різних мазей та помад; така скребничка, певно ж, була дещо делікатніша, аніж звичайна (для «грубошкірих»), якій давали епітети: залізна, мідна, тверда, жорстка, зубчаста (fferrea, aerea, dura, rigida, dentata). Кого неприємно вражав доторк скребниці (серед таких, кажуть, був Август), ті користувались губкою…