Сто загадок Симфосія - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Андрій Содомора (LXXII. Tubus. Дерев'яний водогін) #74

LXXII. Tubus. Дерев'яний водогін

Tubus

Truncum terra tegit, latitant in cespite lymphae;

Alveus est modicus, qui ripas non habet ullas;

In ligno medio vehitur, quae ligna vehebat.

Дерев'яний водогін

Стовбур окрила земля; в її сховах — води текучі;

Я — невеличке корито, але — берегів не тримаюсь,

Не по воді вже пливу, вода — в мені пропливає.

* * *

Как в наши дни вошел водопровод,

Сработанный еще рабами Рима.

В. Маяковский

Рим славився своїми знаменитими водогонами (акведуками), що засвідчують високий рівень тодішньої інженерної думки. Перший, протяжністю 16 км, проведено до Риму 312 р. до P. X., коли на посаді цензора був Аппій Клавдій (звідси й назва акведука — Aqua Арріа); останній, одинадцятий (Aqua Alexandrina), споруджено з початком III ст. після P. X. Вода текла перекритими зверху кам’яними жолобами або свинцевими трубами; на перепадах місцевості для тих труб чи жолобів споруджували могутні кам'яні опори, арки, висотою подекуди понад тридцять метрів, а протяжністю до 15 км (таким був акведук, споруджений за указом Клавдія у 52 р. до P. X.). У загадці ж — мова про дерев’яну водогінну трубу. Такі труби, до речі, використовувались ще донедавна; у Львові, скажімо, — аж до XIX ст. (згодом їх замінили чавунними)…

Побудована на парадоксах загадка — із ряду т. зв. adynata, неможливих речей, що їх усе-таки робить можливими людина, маючи «неймовірний до хитрих винаходів промисел» (Софокл). Тими «хитрими винаходами» вона нерідко й кривдить природу. Скажімо, заганяючи під землю ріки. Так, наприкінці XIX ст. у Львові було перекрито й взято у колектор — колись судноплавну, з мальовничими берегами, Полтву: Пливла ріка, як інші серед поля, Дніпра ровесниця, супутниця віків… Сумну їй Парки виснували долю: Ріку позбавили і сонця, й берегів…

P.S. Збірник статей та художніх творів про Полтву див.: ЛеоПолтвіс = LeoPoltvis. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2011.