Сто загадок Симфосія - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Андрій Содомора (XLII. Beta. Буряк) #44

XLII. Beta. Буряк

Beta

Tota vocor Graece, sed non sum tota Latine;

Pauperibus semper proponor namque tabernis;

In terra nascor, lympha lavor, unguor olivo.

Буряк

Повністю — грецьке у мене ім’я, частково — латинське.

От зазирни у дешевий шинок — там я перша пожива.

Рід мій — з землі, умивання — в воді, омаста — в оливі.

* * *

«Бета» — назва другої літери грецького алфавіту (перша — «альфа»; «анальфабет» — це той, по «ні а, ні бе», себто й до алфавіту не брався). Назва тієї літери випадково співзвучна з латинським словом «beta», буряк (цього ж кореня у нас слово «ботвиння» — бурякова гичка). Отож буряк («beta» в лат. мові — жіночого роду) за своєю назвою сповна «грек»; не сповна — «римлянин»…

А ще такий парадокс: заможна римська «еліта», що володіла грекою, певно ж, не надто смакувала страви з буряків; хто ж не володів грекою — ті й споживали цей аж ніяк не екзотичний, дарма що «по-грецькому» названий, плід — компонент найпоширеніших серед простолюддя у Римі, найдешевших страв…

Буряк і в нас — давня пожива невибагливого до наїдків та напитків простого селянського люду, невід'ємний складник борщу. І так багато в ньому всіляких «родичів бурякових» що й кажуть, дарма що страва рідка, — насипати борщу. Сам червоний, він і людині додає здорового рум’янцю. А хто раптом почервонів (не від борщу!), то неодмінно — як буряк…