Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Андрій Содомора (LXXXVII. Pistillus. Товкач) #89

LXXXVII. Pistillus. Товкач

Pistillus

Contero cuncta simul virtutis robore magno;

Una mihi cervix, capitum sed forma duorum;

Pro pedibus caput est: nam cetera corpore non sunt.

Товкач

Все я у порох зітру — така моя сила важенна.

Голови дві — на одній тримаються шиї у мене.

А замість ніг — голова, ото — й усе моє тіло.

* * *

У молота — одна голова. Товкач — двоголовий. Між тими двома головами, що поперемінно в роботі, — шия. Як тим товкачем орудує селянин, приготовляючи собі сніданок перед виходом у поле, — знову ж таки Вергілій у своїй поемі «Сніданок» (цей твір, згадаймо ще раз, високо цінував Іван Франко): «Лівою — ще фартуха на кошлатих грудях зап’явши, / В праву бере товкача; зубці часнику, що із гострим / Духом, він тре, а тоді, коли сік він пустив, — усе інше […] / Діло близьке до кінця. Товкач не з трудом, як раніше, — / А веселіше по колу іде, послушний правиці…»

Полемос, бог війни, в комедії Арістофана «Мир» товкачем у ступі товче грецькі міста-поліси. А Плутос, бог багатства, в елегіях Теогніда перемішує у казані роди: знатні — з незнатними: на зорі світової товкотнечі й мішанини…