Сто загадок Симфосія

LXXIII. Uter. Mix

Uter

Mix

Міхи із вичиненої шкури бика, свині чи цапа, шкіряні бурдюки, використовували для перевезення вина («Старе вино в новому місі» — так назвав Тарас Франко збірку своїх переспівів з Горація). Однак, зауважмо: старе вино може бути в новому місі. Коли ж мова про переклад, то тут, раз уже міх (себто форма) новий, то й вино («зміст») зі старого неодмінно стане новим: хіба може пахнути давниною Горацієва ода, якій Т. Франко дає заголовок «Закоханий спортовець»?.. Але повернімося до загадки. Тут, очевидно, мова про надувні міхи, які з найдавніших часів човнярі застосовували для забезпечення стійкості човна чи невеликого суденця на воді…

При загадці сходить на пам’ять епізод з десятої книги «Одіссеї» — як серед моря, вже неподалік від Ітаки, супутці Одіссея потай від нього розв'язали міх, гадаючи, що там золото, а звідти шугнули, знявши страшенну бурю, поривні вітри (пор. наше прислів'я: «як мішок розв’язався»)…

Прислів’я побудоване на вислові spiritum reddere (exspirare animam) — віддати (спустити) дух, видихнути душу, померти. Міх же, спускаючи дух (знову парадокс), залишається міхом — раз по раз набирає його в себе (кажемо й ми: видихнутися, набратися духу). У нашій фразеології часто виступає також ковальський міх: сопіти (дихати, надуватися), як ковальський міх…