Сто загадок Симфосія - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Андрій Содомора (LIX. Pila. М'яч) #61

LIX. Pila. М'яч

Pila

Non sum compta comis et non sum calva capillis;

Intus enim crines mihi sunt, quos non videt ullus;

Meque manus mittunt manibusque remittor in auras.

М'яч

Hi причесати мене, ані мене розпелехати:

Волос увесь — у мені, не вгледиш ані волосинки.

З рук я лечу й до рук, то сюди, то туди, у повітрі.

* * *

Гра в м’яч (шкіряний, набитий волоссям: pila від pilus — волосся) сягає найдавніших часів. Забавляється ним зі своїми служницями Навсікая в Гомеровій «Одіссеї»: «Кинула м'яч у служницю вождева дочка Навсікая, / Тільки не влучила — він у вируючу хвилю потрапив…». Тут же читаємо й про змагання чоловіків: «Зараз же в руки прегарний взяли вони м’яч пурпуровий, — / Той, що колись так майстерно зробив їм Поліб тямовитий, — / Кидав один його високо, майже до темної хмари, / Перегинаючись весь, а другий, плигаючи вгору, / Спритно ловив його, ще й до землі не торкнувшись ногами» (VIII, 372—376). Залюбки грали в м’яча й римляни; були різні види тієї гри: щось на зразок нинішнього ручного м’яча, копаного й навіть хокею…

Отож наше слово «м’яч» (м'який) пов’язане з дотиком; латинське «pila» — із вмістом; грецьке «sphaera» — з формою. Кулястою, тобто сферичною, ще античні вважали форму Всесвіту: кулястість — досконала, бо дає змогу, за Платоном, поєднати нерухомість із рухом, адже куля, обертаючись довкола осі, постійно займає те саме місце. От лише центр кулястого Всесвіту (ще ті ж античні зауважили) — всюди, а його окружність — ніде…