XCIV. Luscus allium vendens. Одноокий торговець часником

Luscus allium vendens

Cernere iam fas est, quod vix tibi credere fas est;

Unus inest oculus, capitum sed milia multa;

Quidquid habet vendit, quod non habet unde parabit?


Одноокий торговець часником

Бачити можна й таке, у що б ти заледве повірив:

Око в торговця одне, а голів — і числа їм немає.

Що в нього є — продає, де ж купить — чого він не має?



* * *

Загадка побудована на грі слів: лат. caput (у мн. capita) означає і головка (часника, цибулі), і голова людини. За переказом, легендарний Нума Помпілій, другий цар Стародавнього Риму, замість «голів» (тобто людей), які, за домовленістю з божеством, мав принести у жертву, склав на жертовник головки цибулі.


Щодо однооких, то римляни вважали їх постійно готовими щось украсти. Про це, зокрема, Марціал у своїй епіграмі (VIII, 59). «Стережись такого гостя, — дораджує поет, — бо він, якщо вже нічого не трапиться під руки, то поцупить, замиливши очі твоєму слузі, бодай його сандалі»…


У третьому рядку загадки — антитеза: vendit — unde parabit (продає — купити ж не може). «Однооким вождем» (luscus dux) римляни назвали свого найгрізнішого ворога — Ганнібала (під час військових походів він осліпнув на одне око). Поліфем із «Одіссеї» — одноокий велет, кіклоп.

Загрузка...