Посмертні записки Браса Кубаса

Розділ C. Вірогідність

Якби у цьому світі не було стільки душ, котрі читають неуважно, то цілком виправдано нагадати читачеві, що я стверджую лише про дієвість окремих законів, в чому я дійсно пересвідчився. Так само, як і в їхній істинності. Стосовно ж інших я припускаю їхню вірогідність. Прикладом останнього є саме цей розділ, читання якого рекомендовано усім особам, схильним до вивчення соціальних явищ. Як видається, не буде неймовірним припущення, що між фактами публічного та приватного життя існує певна взаємодія, регулярна або періодична. Наведу як приклад таке: щось подібне відбувається в час припливів та відпливів на Прайа Фламенгу[61] та й в інших не менш бурхливих місцях узбережжя. Коли хвиля накочується на берег, вона просувається на кілька кроків вглиб, проте потім ця ж хвиля відкочується в море — сила її може бути різною — і вона додається до нової хвилі, що накочується, а та так само відкотиться назад у море. Ось така собі картинка, тепер подивимося на її застосування.

Раніше я писав про те, що Лобу Невес, котрий був призначений губернатором провінції, відмовився від такого призначення через те, що наказ про його призначення був під номером 13; цей тяжкий вчинок мав свої негативні наслідки: чоловіка Віржилії звільнили з уряду. Таким чином випадковий факт несприйняття числа спричинив явище політичного вигнання. Лишається тепер тільки подивитися, як з часом який-небудь політичний акт визначає в приватному житті зупинку руху. Оскільки такий метод не зовсім підходить до нашої оповіді, все ж скажу, що Лобу Невес через чотири місяці після нашої зустрічі в театрі залагодив свою справу в уряді. Цей факт, читачу, слід мати на увазі, якщо ти хочеш зрозуміти тонкощі моїх думок.