Посмертні записки Браса Кубаса

Розділ XLV. Нотатки

Ридання, сльози, будинок в жалобі, чорна тканина на вхідних дверях, прийшов чоловік, котрий мав вдягнути покійного, інший зняв розміри, щоб виготовити труну; труна, катафалк, свічники, запрошення; люди, що прийшли попрощатися, входять повільно, їхні кроки нечутні, тиснуть руки членам родини, деякі з них сумні, інші мовчазні й похмурі; отець і паламар, молитви, освячення святою водою, труну закривають, забивають цвяхи молотками, шестеро чоловік беруть катафалк, підіймають його, з великими зусиллями спускають сходами, незважаючи на сльози родини, несуть до похоронного екіпажу, ставлять поверх нього і закріплюють, затягують пасками, екіпаж котиться, тук-тук... Все це здається простим описом, просто нотатками, які я зробив для сумного й важкого розділу, якого не писатиму.