Посмертні записки Браса Кубаса

Розділ CXXVIII. У парламенті

Зверніть увагу, що я побачив оту гравюру з турецькими жінками через два роки після того, як говорив з Дамашсену, і побачив я ту картину в Палаті депутатів, де стояв неймовірний гамір саме тоді, коли якийсь депутат висловлював свою думку щодо висновків бюджетного комітету. Тоді і я вже став депутатом. Ті, хто вже читав мою книжку, зрозуміють моє вдоволення від цього, іншим же це абсолютно нецікаво. Я був депутатом і побачив оту турецьку гравюру, яку поставили біля мого місця між колегою депутатом, що саме розповідав якусь цікаву історію, та іншим, котрий на зворотній стороні конверта малював олівцем самого оратора. А виступав саме Лобу Невес. Хвиля життя знову винесла нас на той самий берег, як викинуті на сушу під час кораблетрощі дві пляшки. Він приховував свою образу, а я мав приховувати своє каяття. Я вживаю таке розпливчасте формулювання під знаком запитання та умовності з тим, аби сказати, що насправді мені нічого було приховувати, окрім амбіцій стати міністром.