Іл. 6.9. Попри формальну подібність, реклама спрямована на інші цілі
Оновлена реклама мала б добре спрацювати. Приваблива жінка йде на роботу в червоній сукні. Мимоволі кидає погляд на своє відображення у дзеркалі й лишається задоволеною. Слова закадровим голосом «Закохайся в себе знову» підсилюють сигнал. Однак, попри подібність на усвідомленому рівні, неявне послання оновленої реклами суттєво відрізняється від меседжу оригінальної. Перш за все, інша жінка: молодша і, з огляду на зачіску й манери, не така поважна й елегантна, як жінка з попередньої реклами. Сукня теж змінилася: без рукавів, із глибоким декольте й іншого крою. Стиль жінки — не класичний. Вона тримає торбинку, а не робочу теку. Автопілот із його потужністю 11 млн бітів інтерпретує всі ці елементи так, що червона сукня вже не символізує впевненості. Помітно також, що жінка розглядає себе у дзеркалі вже не на людях, а в замкненому просторі — у ліфті на самоті. Це теж не підсилює цілі «впевненість у собі». Перш ніж вийти з ліфта, вона поправляє зачіску, аби переконатися, що має гарний вигляд. Цілком природний жест, що викликає розуміння, та він аж ніяк не сприяє підтримці бажаної цілі: поведінка героїні не вписується у ціль «впевненість». Потім чоловік на рецепції каже жінці комплімент, і вона радіє цьому. Визнання сторонньої людини послаблює ідею автономії та незалежності. Та й чи буде тішитися самовпевнена жінка компліменту такого чоловіка, як працівник рецепції?
Пропозиція, орієнтована на цілі споживача, не тільки гарантує актуальність продукту, а й дає змогу безпомильно керувати практичним застосуванням стратегії.
Це ситуативне дослідження засвідчує: попри подібності на формальному рівні (такі визначальні елементи, як червона сукня) та орієнтацію на однакові усвідомлені цілі (низькокалорійна їжа), рекламні ролики зачіпали різні неявні цілі. Якби бренд скористався пропозицією, орієнтованою на цілі споживача, тобто такою, що поєднує усвідомлені та неявні цілі (щось на зразок: «із Du darfst ви будете впевнені в собі, незалежні й задоволені своєю зовнішністю»), то оновленої реклами взагалі не знімали б. До слова, невдовзі її припинили транслювати.
Cadbury — ще один бренд, який засвідчив роль неявних цілей у забезпеченні послідовності в межах і поза межами рекламних кампаній. На початку книги ми розглядали рекламу «Горила» та її невдалі сиквели (іл. 6.10), які не приносили результатів і швидко зникли з ефіру.
Розгляньмо спершу рекламу «Горила». Контекст спокою й умиротворення пісні In the air tonight та місце дії (приміщення) — типові образи жіночої території. Далі в кадрі горила, що не відповідає контексту «шоколад і музика». Горила — небезпечна й сильна тварина. Очі в неї заплющені, а ніздрі роздуваються — зрозуміло, що тварина слухає музику, а отже, нічим не загрожує. Здається, горила насолоджується мелодією. Наближається момент, коли зазвучать ударні, і горила розминає шию та плечі — вочевидь, до чогось готується. Дії горили і той факт, що вона в приміщенні на самоті, вказують на індивідуальність та час «для себе». Коли настає апогей пісні, ми бачимо, що тварина сидить за ударними і приєднується до виконання, граючи вибухово й натхненно, як справжній музикант. Горила кілька разів закидає голову назад — ніби в екстазі. Образи й дії тварини видаються дивними, інтригують і розважають глядача. Музика стихає — і замість горили в кадрі з’являється плитка молочного шоколаду Cadbury Dairy Milk і титр: «Півтори склянки радості» (A glass and a half full of joy).