Війна помсти

106

Коли король Адан тримав у руках свою новонароджену доньку, його серце було готово вибухнути від любові, яка його переповнювала. Повитухи з племені утауків помагали Пенді під час пологів, посміхаючись і радячись між собою, а вона стискала руку Адана так сильно, що, здавалося, розтрощить йому кістки. Пенда обливалася потом і заходилася криком від натуги.

Коли дитина нарешті народилася, повитухи назвали ці пологи безпечними й легкими, але Адан не бачив в них нічого легкого. Жінки загорнули дівчинку в барвисту ковдру, яку хтось знайшов у розваленому наметі Шелли. Змучена Пенда важко відкинулася на траву під дубом, і її ніби огортало сяйво невидимих чарів. Це були справжні чари, подумав Адан, — чари дарувати нове життя.

Ксар ширяв угору і пірнав униз, виробляючи різні трюки в повітрі, виписував примхливі петлі і виводив трелі, чи то пишаючись собою, чи виражаючи захоплення немовлям.

Пенда, простягнувши руку, торкнулася грубої кори міцного дерева і заплющила очі, ніби черпаючи енергію від лісу.

— Я хочу назвати її Оук, дуб, — сказала вона. — У нашої доньки буде міць і велич, як у цього могутнього дуба, а ще сила, коли вона їй знадобиться.

— Оук... — Тримаючи немовля на руках, Адан вдивлявся в миле крихітне личко, і дівчинка зморщилась у відповідь. — Так, Оук гарне ім’я. — Донька дзвінко закричала, і голос її звучав бадьоро й радісно, особливо після ночі кровопролиття.

— Вона всередині нашого кола, мій Старфолле. — Голос Пенди звучав для нього, як музика. — Початок є кінцем є початком.

Король міцно тримав свою донечку.

— Початок... — Пенда простягнула руки, і Адан віддав немовля матері.

Неподалік гордовито походжав Гейл Орр із сяючим виглядом, виблискуючи переднім золотим зубом.

— Ідеальна дитина. Кра, просто ідеальна! — Він нахилився до Пенди. — Я пам’ятаю, коли ти була такою ж малесенькою, серденько моє. А тепер ти сама вже це зробила.

— Я теж мав до цього стосунок, — зауважив Адан.

Гейл сперся обрубком лівого зап’ястя на стегно.

— Важливу частину роботи виконала Пенда.

Вона зітхнула.

— Я хочу просто потримати дитину й відпочити.

Повитухи принесли ще кілька подушок, аби Пенді було зручніше, а потім вкрили її ковдрами. Дитина інстинктивно почала смоктати материнську грудь. Пенда дбайливо огорнула ковдрою ніжну голівку з пухнастим темним волоссячком. За мить вони обидві міцно заснули.

Гейл Орр, обернувшись, подивився на табір утауків.

— Я сподівався, що ця ніч принесе лише радість, але мусимо зайнятися наслідками нічних подій. Ходімо шукати наших мертвих, Старфолле.

Більшість вогнищ загасили, і утауки збирали свої розкидані скрізь пожитки. Спочатку вони не хотіли розпалювати нове багаття, боячись, що дракон може повернутись на полум’я, але Шелла дін Орр сказала їм, щоб вони згадали, ким вони є, і вся громада, згуртувавшись, подолала страх. Із зібраних по всьому табору уламків вони розклали яскраве, веселе багаття.

Під час нападу дракона загинуло четверо утауків: одного чоловіка чудовисько розчавило прямо у його власному наметі, двох роздерло на шматки, а ще один, отримавши глибоку рану, помер від великої втрати крові. Утауки шанобливо перенесли своїх загиблих на край табору. Вони зібрали каміння та виклали його у велике, ідеально кругле коло. Незабаром вони влаштують традиційне поховання, співаючи тужливі пісні навколо погребального вогнища.

Адан дивився на мертвих піщаних Лютих з гнівом і огидою одночасно. Тіло Кво було зовсім бліде, смерть спотворила його обличчя, а широко розплющені топазові очі були порожні.

Під’їхали Сінан та капітан Ельціор, останній доповів:

— Усі поранені Люті мертві, як ви й наказали, Володарю. Зброя з димчастого скла легко впоралася з ними. — Кінь Ельціора форкнув і вдарив копитом по землі.

Адан кивнув.

— А що з ауґами?

— Більшість з них убив дракон, а решта втекли.

Заговорив явно приголомшений Сінан:

— Ви хочете, щоб ми їх наздогнали? Вони розбіглися по лісу.

Ауґи здавалися тупими звірами, і Адан сумнівався, що без вершників-Лютих вони зможуть завдати клопоту.

— Нехай собі бігають. Королева By не зможе зрозуміти, що сталося.

— Ми також знайшли ще дещо, — сказав капітан Ельціор. — Дивна істота, не людина і не Лютий.

Вони відвели його до мертвого ауґа, і, глянувши на нього, Адан нахмурився. До сідла була прив’язана маленька істота з сірою шкірою, вона виглядала недоладно, ніби хтось спробував виліпити грубу подобу людини.

— Істота померла задовго до цієї ночі, Володарю, — мовив Сінан. — Вона мертва вже давно.

— Ми думаємо, що Люті везли її на південь, — додав Ельціор. — Хоча я не знаю навіщо.

— Король Колланан розповідав мені, що у крижаних Лютих є раби, мамули... — Адан розглядав істоту. — Королева By хотіла побачити одного з них.

— Ну, цього вона не побачить! — відказав Сінан.

— Так, не побачить. — Вираз обличчя Адана став жорстким, коли він повернувся до вартових Стяга, а потім перевів погляд на свого тестя. — Піщані Люті нічого не повинні дізнатися. Ми не можемо залишити жодних слідів їхніх загиблих воїнів. Ходімо зі мною.

Вони повернулися до тіла Кво, і Гейл Орр з відразою на обличчі став його роздивлятися. Адан пояснив, чого він хоче, і його тесть погодився:

— Кра, ми подбаємо про це. — Гейл не зводив погляду з розпластаного трупа Лютого. — Утауки добре вміють ховати речі.

Покликавши Еміля і Бурдона, він заходився давати їм вказівки. Після того, як утауки подбають про своїх мертвих, вони спалять тіла Лютих, а обвуглені кістки потовчуть на порох. Вони не збережуть жодного клаптика, жодної зброї, не залишать ніяких ознак того, що люди коли-небудь бачили цей військовий загін Лютих.

— Жодного сліду, — наказав Адан. — Як всі ми знаємо, Кво та його супутників тут ніколи не було. Вони, мабуть, потрапили в якусь халепу, коли вешталися моїм королівством.

— А чому вони взагалі вешталися твоїм королівством? — поцікавився Гейл. — Чому вони опинилися тут, так далеко від пустелі?

— Вони прийшли шукати Пенду, — відповів Адан. — І нашу дитину.

— Кра, і вони її знайшли І — Гейл знову скривився, глянувши на тіло Кво. — Я думав, що хоча б у головному таборі ми будемо в безпеці.

Адан знав, що королева By через свою безмежну зарозумілість нізащо не повірить, ніби якісь людські істоти могли вбити її брата та його піщаних Лютих. Їй ніколи не спаде на думку, що Адан або утауки можуть мати сміливість зробити це. Таємниця залишиться не розкритою.

Серце короля боліло. Чи справді наближається кінець світу? Якщо так, то який курс дій йому найкраще обрати, щоб вижити? Що він може зробити для свого народу?

Адан подумав про зображення в діаманті «сльоза матері», які принесла Арі, про табір у пустелі та поневолених людей, змушених працювати в каторжних умовах. Хоча дракони могли сіяти хаос, Адан розумів, що справжніми ворогами є піщані Люті.

Він пройшов до нового намету Шелли дін Орр. Утауки встановили жердини і натягнули між ними тканину, нашвидку підготувавши для неї прихисток. Стара жінка сиділа на своєму зім’ятому килимі, зітканому з ниток родів, прародителькою яких вона була. Вона проводила пальцями по гобелену.

— Спадок людства починає тріщати по швах, королю Адане Старфолле.

На якусь мить усвідомлення зловісної реальності заглушило навіть його радість від народження доньки.

— Єдиний спосіб перемогти — це боротися всім разом, усім людством. На жаль, я сумніваюся, що це станеться.

Він подумав про безрозсудний указ брата, про його обурливу вимогу відправити армію Судерри воювати за морем. Так, ішаранці вбили його батька Конндура, але як міг Адан кинути всі свої сили проти Ішари, коли Люті вже в нього самого на порозі? Він, Адан Старфолл, був королем Судерри, і він був зв’язаний умовами Хартії Співдружності. Він хотів бути вірним Мандану, але як він міг зберегти вірність і водночас врятувати власне королівство?

Стара Шелла сиділа у якійсь неймовірній позі, схрестивши ноги, схожі на зігнуті палиці, а спідниці ледь прикривали її вузлуваті коліна. Вона кивнула, відпускаючи його, мабуть, зрозумівши, що Адану потрібно повертатися до дружини.

Король стомлено побрів крізь табір і, підходячи до лісу, побачив, що Пенда все ще дрімає разом з їхньою донькою. Він сів біля них, влаштовуючись зручніше, і притулився до дружини з немовлям. Якщо Люті хотіли влаштувати кінець світу, то Адан зробить усе необхідне, щоб врятувати свою сім’ю та захистити своє королівство.

Пенда заворушилася, і дитинка прокинулася. Не будячи дружину, він взяв малу на руки і став складати плани, як він врятує світ заради неї.