Війна помсти

39

Кво повернувся до палацу в пустелі зі звітом про людей-рабів у трудових таборах Івуна. Він описав кволих робітників, злостиву байдужість та невтішно низьку продуктивність. Королева не була задоволена його висновками.

Без запрошення в тронну залу зайшов маг Аксус. Він сердито глянув на Кво.

— Я давно радив королеві By діяти так, щоб люди захотіли битися за нас. Треба ставитися до них краще, і це допоможе маніпулювати ними. Оскільки вони все одно не переживуть війну, ми повинні сформувати їх так, як нам потрібно. Це зіграє нам на руку.

Кво не поважав цього надокучливого мага.

— Ви набридли нам своїми недоречними ідеями. Ви хочете занадто розпестити людей.

Аксус насупився.

— Марнувати ресурси не розумно.

— Люди легко мруть. І немає на те ради. — Кво знизав плечима.

— Ми можемо зробити так, щоб вони помирали повільніше. Вони працюватимуть краще, бо захочуть залишитися живими, а Люті від цього виграють, тому що люди працюватимуть на нас довше. Нехай вони думають, що ми їхні благодійники! Ми...

— Саме це я роблю з королем Аданом і армією Судерри, — перебила його королева By. Вона гладила нижню губу, спостерігаючи за їхньою суперечкою, не зацікавившись жодним з аргументів. — Маг Івун завжди хоче більше рабів, більше робочих, і це вже набридає, але він дійсно виробляє зброю та обладунки, які я прошу. Він намагається навчити своїх рабів воювати, хоча я сумніваюся, що когось із них можна навчити достатньо добре, щоб вони могли стати повноцінним доповненням до нашої армії. Але навіть якщо їх швидко переб’ють, вони, гадаю, зможуть відволікти на себе кількох крижаних Лютих.

Королева відкинулася назад на твердому троні й заплющила очі.

— Вони обурюються, що їх змушують працювати, хоча саме для цього їхня раса й була створена. Армія короля Адана здається більш зговірливою, якщо дозволити їм думати, що вони вільні.

Кво повільно піднявся на підвищення і сів на підлогу біля трону своєї сестри.

— Я закликав рабів розмножуватися. Це може допомогти. — У його голосі почулися жартівливі нотки, але потім він став серйознішим. — Люди більш плідні, ніж будь-коли були Люті, але вони ще й вперті. Якщо сказати їм щось робити, вони починають опиратися замість того, щоб співпрацювати.

By зітхнула.

— Це вада у їхньому створенні. На щастя, Кур не зробив тієї ж помилки, коли створював Лютих.

Маг Аксус зробив крок уперед.

— Ми повинні розбудовувати наші армії, моя королево. Послухайте мене, якщо тримати людей за огорожею і бити їх, змушуючи коритися, ми не створимо ефективної бойової сили.

Кво, вже за звичкою, почав заперечувати, але королева перебила його.

— Ми застосуємо обидва підходи. Маг Івун продовжить керувати своїм табором, забезпечуючи виконання потрібних нам робіт і отримання виробів та матеріалів, особливо тепер, коли він почав видобувати димчасте скло. Тим часом я буду обробляти короля Адана, змушуючи його думати, що його інтереси збігаються з нашими, навіть допоможу йому озброювати його солдатів і тренувати їх для нас. Я можу легко маніпулювати ним. Я дам любому Аданові засоби, а він сформує величезну армію. Для мене. Так набагато простіше.

Прийнявши поразку, чи радше компроміс, Кво й Аксус холодно вклонилися і зробили крок назад.

By розплющила очі і лагідно посміхнулася братові.

— Поки тебе не було, до мене приїздив Адан Старфолл разом з іще одним їхнім королем.

Кво несподівано зацікавився.

— Он як? Їхній великий конаґ відповів на твій виклик?

Спалах роздратування промайнув на вродливому обличчі By.

— Ні, це був інший король. Король Колланан з Нортерри. Він каже, що бився з крижаними Лютими.

Кво, здивований, розсміявся.

— Крижаними Лютими? Вони нарешті вийшли зі снігу? Їх справді бачили?

By простягла руку, щоб погладити довге волосся брата, і розповіла про крижану фортецю на озері Бакал і про те, як люди мали нахабство напасти на неї. Кво дуже втішила ця новина.

— То крижані Люті напали на людей? Хіба це було мудро з боку королеви Онн? У цьому немає жодного тактичного сенсу.

— Це не було зроблено навмисно. Будуючи свою фортецю біля людського поселення, крижані Люті випадково наступили на щось, що їх вкусило. Тепер король Колланан просить моєї допомоги, щоб завдати ще більш руйнівного удару. Він попросив мене послати кількох наших воїнів на допомогу, щоб битися разом з ними. — Вона подивилася на Кво зі щирою, доброзичливою посмішкою. — Я пообіцяла йому це зробити. Я хочу, щоб ти вирушив туди, любий брате.

Кво швидко підвівся, щоб подивитися їй у вічі.

— Я залюбки проллю кров крижаних Лютих, але навіщо мені битися за людей?

— Бийся проти крижаних Лютих. І ти це зробиш, бо я наказую. Не будь таким упертим, як люди.

Він схилив голову, виявляючи повагу.

— Збери загін воїнів — двадцять чи тридцять... скільки вважатимеш за потрібне. Їдь на північ до міста Феллстафф, приєднайся до короля Колланана і допоможи йому знищити фортецю крижаних Лютих. Я буду дуже втішена, якщо ти це зробиш.

Кво, вже охоплений нетерпінням, усміхнувся і поцілував сестрі руку.

— Це буде честю для мене. Ми дамо нашим ворогам зрозуміти, що їхній час настав. Війна починається зараз.

Королева про щось розмірковувала, і Кво бачив, що вона ще не договорила.

— Це лише частина твого завдання, любий брате. Ти повинен зробити ще дещо. Дещо не менш важливе. — Вираз обличчя By став жорстким, і Кво відчув, як від неї йде гаряча хвиля гніву. — Люди зневажили мене. Конаґ Мандан досі не відповів на мій виклик. Король Адан відмовився привести сюди свою дружину Пенду, незважаючи на мій ясний наказ. Натомість він десь сховав її. Я хотіла бачити її та її дитину — це було дуже великодушне запрошення, — а тепер я дізналася, що вона вирушила до своїх кочових племен. Незабаром вона має народити.

Кво потер руки, ледь стримуючи своє завзяття.

— Що ти хочеш, щоб я зробив?

— Будь пильним, коли їхатимеш через пагорби. Розшир свою магію, розвідай ті дикі краї. Королева Пенда Орр десь там, і її не важко буде знайти. — Її очі палали, мов розплавлена мідь.

Кво обтрусив порох з колін.

— Ми взяли раніше багато людей — цілі села, багатолюдні каравани, — і всіх їх я відправляв до табору Івуна.

— Я не хочу, щоб Пенду Орр відправили до трудового табору! Вона потрібна мені тут.

— І що ви збираєтеся з нею робити? — спитав маг Аксус. — Мені цікаво.

На обличчі королеви промайнуло роздратування.

— Я хочу її та її дитину просто тому, що король Адан вважає, ніби може завадити мені забрати їх.