Війна помсти

95

Коли Ґлік знову прокинулася, вона не могла зрозуміти, де вона і що відбувається навколо. А ще вона відчула сильний потяг у серці, немов до неї протягнулася тонка рятівна ниточка. Дівчина заплющила очі, намагаючись втримати це відчуття сили, спокою, доброзичливості. Всередині кола. Поза колом.

Відкривши очі, вона бачила тільки темряву й зорі і відчула кислий запах у повітрі, то був нудотний сморід смерті з далекого минулого. Глибоко у своїй свідомості Ґлік почула ледь вловиме, схоже на шепіт, відлуння криків усіх, хто загинув тут, на цьому древньому полі бою.

Вона зрозуміла, що прокинулася на твердій землі в таборі, відчула біль у руці від порізу... кров! Потім дівчина згадала, як маг Івун поранив її своїм ножем з димчастого скла і зібрав її кров у чашу, щоб побачити її видіння. Ґлік відчула, як ці образи знову зринають у її свідомості, — драконове око у бездонній обсидіановій ямі та інша величезна, але безформна істота, яка була ще більш жахливою і ще більш дивною.

Мабуть, Івун кинув її сюди, щоб вона сама вийшла з трансу, в який занурилася, віддавши йому кров. Ґлік торкнулася порізу на руці, який був перев’язаний ганчір’ям, просоченим липкою червоною кров’ю. Вона спробувала сісти, але так, щоб не привернути до себе уваги, поки не зрозуміє, що відбувається навколо. Зараз та сама ніч чи вже наступна?

Видіння оточили її, затягуючи в глибокий сон, де їй продовжували снитися чужі переживання. Вона не могла позбутися цих образів; гірше того, вона не розуміла їх. Здоровою рукою Ґлік намалювала коло довкруж серця і черпала сили в цьому рухові, повторюючи свою мантру.

Охоронці-Люті патрулювали табір верхи на ауґах, від яких час від часу чулося форкання. Кілька полонених загинули під час спроби втечі, а вцілілі тепер сиділи, згорбившись, над ледь тліючими вогнищами, кутаючись у пошарпані ковдри. Деякі просто лежали на твердій землі, вдаючи, що сплять, і рахували години до того часу, коли їх знову змусять видобувати чорне скло. Чет сиділа неподалік, схрестивши ноги біля маленького вогнища, вдивляючись у жевріння головешок.

Серед сум’яття і жаху, що переповнювали серце Ґлік, вона раптом відчула несподівану силу. Дівчина притиснула здорову руку до грудей і, глибоко вдихнувши, заплющила очі. Тепер вона зрозуміла, що відчувала. Сердечний зв’язок! Це була Арі!

Ґлік вдивлялася у ясну зоряну ніч. Рівнина Чорного скла була мертвою, тому тут не було чутно нічних звуків полювання птахів або диких звірів чи навіть пісень комах. Єдине, що можна було почути, — це ауґи та охоронці-Люті.

Над головою промайнула тінь, швидко затріпотіли пташині крила. Тихим шепотом Ґлік покликала:

— Арі, ти тут! Кра, як я скучила за тобою.

Пташка-рептилія підлетіла ближче, але не видала ані звуку, навіть знайомого клацання і тріскотіння. Ска сіла в тінь біля Ґлік і змахнула темно-блакитними крилами. Серце дівчини наповнилося теплом, наче розтопленим медом. Вона простягнула здорову руку, щоб Арі сіла на неї, і погладила ніжно-блакитне пір’я та сапфірові лусочки. Арі поклала голову в складену човником долоню Ґлік, і з її горла долинуло тихе гудіння.

Ґлік намацала комірець на маленькій шиї ска.

— Що ти бачила, Арі? Яке послання ти мені принесла? — Дівчина потерла пальцем діамант «сльоза матері».

Активувавшись, діамант виплеснув у повітря сяюче зображення, і Ґлік ледве стрималася, щоб не ахнути. Пенда! Вона виглядала красивою — довге темне волосся, великі карі очі, — проте на її обличчі проступало занепокоєння. Ґлік так давно не бачила свою названу сестру...

— Ґлік, моя люба сестро, ми знаємо, де ти. Ми знаємо про віроломство піщаних Лютих. Будь ласка, не втрачай надії! Адан Старфолл і я прийдемо за тобою. Ми намагаємося знайти спосіб це зробити.

На зображенні з’явилося ще одне обличчя — Гейл Орр.

— А утауки допоможуть.

— Ми прийдемо за тобою, — повторила Пенда і намалювала коло довкруж серця.

Ґлік, охоплена тугою, простягнула руку, і її пальці пройшли крізь зображення. Коли повідомлення закінчилося, її серце закалатало ще сильніше.

— Початок не є кінцем, — промовила вона.

Арі тихенько затріскотіла, і Ґлік, підвівши очі, побачила велику темну постать. Це була Чет, яка, тихо підкравшись до них у темряві, теж почула послання королеви Пенди.

— Отже, вони знають про табір. Але чи допоможе це нам?

— Вона королева, — відказала Ґлік. — Пенда допоможе всім, чим зможе.

Чет стиснула кулак і поглянула вдалечінь, за межі табору.

— Тоді ми теж маємо бути готові боротися.

Раптом ска, стривожено клацаючи, відстрибнула назад. Чет крутнулася і зайняла бойову стійку. До них наближалися троє бійців Лютих, які помітили синю ска. Один витягнув спіральний спис, інші схопилися за луки.

— Маленький дракон! Шпигун.

Арі затріпотіла крилами, а Ґлік змахнула рукою, щоб підкинути пташку в повітря. Засвистівши, ска злетіла вгору, намагаючись втекти, але воїни Люті вже накладали стріли і натягували тятиви луків.

Від страху Ґлік закричала, і її раптовий крик змусив сіпнутися Лютих, їхні стріли не влучили в ціль. Арі, ухиляючись, металася в різні боки, розмахуючи з усіх сил маленькими крильцями, щоб набрати висоту. Третій воїн метнув спис, який зачепив пір’я на хвості ска.

— Не чіпайте її! — Ґлік відчувала жах ска через їхній сердечний зв’язок. Вона кинулася на найближчого охоронця, але той відштовхнув її. Кинутий спис брязнув об каміння на дальньому краю табору.

Люті випустили ще один залп стріл.

— Вбити його!

Арі пронизливо скрикнула, перевернувшись у повітрі, але їй вдалося продовжити політ. Вона пірнула вниз, а потім пологою дугою піднялася вгору, набираючи висоту.

Ґлік зраділа, коли Арі відлетіла так далеко, що стріли Лютих вже не змогли б її дістати.

Воїни сердито зиркнули на неї.

— Паскуди, — пробурмотів один. — Маленькі дракони. — Вони пішли геть.

Серце Ґлік гупало в грудях, і вона знову й знову малювала коло, намагаючись заспокоїтися.

Занепокоєна Чет, нахилившись, підняла щось із кам’янистої землі. Вона повернулася до Ґлік, протягуючи довге бліде перо, яке вирвав спис Лютого.

— Збережи це, і Арі завжди буде з тобою.

Ґлік притиснула перо до серця, а тоді сховала його у складках своєї вільної туніки, де Люті не зможуть його знайти.

— Арі завжди зі мною.