Війна помсти

57

На пагорбах показалася валка ауґів, двадцять тварин, що йшли по двоє в ряд. Великі рептилії важко сунули, перебираючи м’язистими лапами і тягнучи за собою дерев’яні сани, навантажені незвичайним обсидіановим матеріалом.

Аданові це нагадало караван утауків. Очолював процесію суворий маг Аксус, слідом за ним рухалися ще троє Лютих з касти робітників. Коли Адан вийшов їм назустріч, ауґи зупинилися. Вартові Стяга вже були напоготові, зайнявши позиції позаду Адана, але король все одно почувався самотнім без Пенди та її батька.

Маг Аксус не зійшов з коня, лише повернув до короля обличчя в глибоких зморшках.

— Королева By наказала мені доставити це димчасте скло і дати вказівки, як його використовувати. Димчасте скло — могутня речовина. — Інші Люті почали розпрягати звірів. Сани просіли під вагою, немов з них зняли заклинання.

Адан подивився на стоси чорних пластин, що поглинали все світло дня. В інших ящиках лежали друзки та уламки. Його тесть часто носив у вусі сережку з підвіскою із чорного скла, а вантаж навіть одних із цих саней коштував цілий статок.

— Ви привезли мені великий скарб.

— Це не скарб, а запаси для війни. Як пояснила королева By, це димчасте скло слід використати для покращення зброї ваших воїнів. З таким озброєнням вашій армії, можливо, вдасться вижити, коли ми будемо битися з крижаними Лютими. Королева хоче, щоби ви вбили якомога більше крижаних Лютих.

Робітники-Люті підняли листи обсидіану. Аксус продовжив:

— Використовуйте димчасте скло, щоб зробити щити непроникними для магії крижаних Лютих. Більші шматки можна застосовувати як метальну зброю. — Застигле обличчя мага скривилося, що могло вказувати на спробу посміхнутися. — Дрібніші уламки можна використовувати для стріл і списів, які пробиватимуть обладунки крижаних Лютих. Довгасті уламки можна вплавити в мечі, щоб посилити їхні клинки. Димчасте скло добре сплавляється зі сталлю.

Адан, пройшовши повз мага, що сидів верхи, став роздивлятися найближчу купу димчастого скла. Він торкнувся заворожливого каменю, очікуючи, що під палючим сонцем чорна поверхня буде гарячою, але вона виявилася холодною і моторошно гладкою. Король відсмикнув пучки пальців, у яких з’явилося поколювання, і подивився на них, відчуваючи, ніби їх обпекло магією. Його склороби та каменярі будуть у захваті від димчастого скла.

— Наскільки воно крихке?

— Димчасте скло не крихке. Воно небезпечне. Королева By переконана, що ваша судерранська армія добре послужить нам в останній війні. Вас буде винагороджено за це. Деякі з ваших людей можуть навіть вижити. — Його голос став глибшим. — By спостерігає за вами, королю Адане Старфолле. Вона розраховує на вас, і вона знатиме, коли ваша армія буде готова.

Адана пройняв дрож, але він зустрівся поглядом з глибокими бурштиновими очима мага.

— Дякую за цей могутній дарунок.

Зловісний маг кивнув.

— By вірить у людей. На неї справило враження те, що ваша раса вижила після стародавніх воєн. Деякі піщані Люті не згодні зі мною, але я підозрюю, що люди можуть виявитися чимось більшим, ніж здаються.

Після того, як важкі сани відв’язали від ауґів, робітники-Люті знову вмостилися в сідлах своїх рептилій. Маг Аксус, вдаривши п’ятами свого ауґа, рушив з місця. Робітники-Люті розвернули відчеплених від саней тварин, і вся група, голосно гупаючи, помчала крізь пагорби до безплідного обширу пустелі, залишивши сани людям.

Караван утауків прибув до Баннрії зі звичним набором прянощів та ремісничих виробів, а ватажок каравану, бородатий чоловік на ім’я Мелік, ще й привіз найкращі з можливих новин. Змахнувши дорожній пил зі свого барвистого плаща, утаук усміхнувся, вклонився, підняв голову і знову усміхнувся.

— Ваша дружина передає вітання і свою любов, королю Адане, — Він намалював коло довкруж грудей. — Початок є кінцем є початком.

Адан несвідомо зробив те саме.

— Де вона? Як вона? Дитина вже народилася?

Кошлаті брови Меліка зійшлися докупи.

— Вона та Гейл Орр сховалися серед племен утауків, Володарю. Розповідати вам іще щось небезпечно.

— Де вона тепер — таємниця навіть для мене? Я ж її чоловік.

— Пенда каже, що ви також маєте справи з піщаними Лютими. Хтозна, яку лиху магію може використати королева By, щоб дістати ці відомості з вашого розуму?

Адан відчув, як у нього стислося все всередині.

— Тоді відповідайте на інші мої запитання. Дитина вже народилася? Як Пенда?

— У неї ще є час, — відповів Мелік. — Ваша дружина в доброму здоров’ї та гарному настрої, хіба що сумує за вами.

— А ще що?

— Ми розсталися більше тижня тому, але вона просила передати вам послання, якщо я коли-небудь повернуся до Баннрії.

Хоча ватажок каравану мало що сказав по суті, Аданові запаморочилося в голові від самої лише звістки від коханої.

— Дякую, Меліку. Принесіть свій крам на нашу кухню і покажіть слугам замку. Можливо, дещо з цього нам знадобиться.

Очі Меліка зблиснули.

— Я беру дорого, Володарю, особливо коли знаю, що ви відчуваєте себе зобов’язаним щось купити.

Адан розсміявся.

— Нічого іншого я й не чекав!

Коли Адан входив до зали засідань для чергової наради, він усе ще посміхався після зустрічі з утауком, але, коли побачив невеселі обличчя присутніх і почув доповіді своїх воєначальників, тепло в його серці швидко згасло.

— Димчасте скло — цікава речовина, Володарю, — сказав Ленон, його найдосвідченіший воєначальник, чоловік, який придушив нетривале повстання десятиліття тому. — Зброярі та ковалі мечів випробували зразки цього скла. Воно справді добре поєднується зі сталлю.

На столі лежали зразки: меч, жмут стріл, щит і навіть металевий шолом. Адан узяв до рук меч, вкритий шматочками димчастого скла. Потім покрутив його в усі боки.

Ельфас, один з радників, підняв догори палець, з якого сочилася кров.

— Обережно, Володарю. Я порізався об це.

Адан підійшов ближче до відчиненого вікна і повернув лезо до сонячного світла. Скло було чорним, як найчорніша ніч. Він повільно змахнув клинком перед собою, а потім різко рубонув навідліг, швидко і впевнено. Меч свиснув з тихим скорботним зітханням. Король взяв стріли, кожна з яких мала наконечник з гострого трикутного шматочка димчастого скла. Їхні краї були гострі, мов бритва, а кожен кінчик — як кинджал.

— Скільки ми можемо зробити таких стріл?

— Тисячі, — відказав Ленон. — Усе залежить від того, як ви хочете розподілити матеріал, який нам передали Люті.

Слово взяв Урґар, інший військовий радник.

— Якщо матеріал дійсно такий могутній, як каже маг Аксус, ми повинні виготовити якомога більше зброї. Треба забезпечити нашу армію і створити великі запаси. Чи зможемо ми попросити у королеви піщаних Лютих ще димчастого скла, коли використаємо всю першу партію?

— Можливо, — відповів Адан, — допоки зможемо переконувати її, що виконуємо її волю.

— Чому ми виконуємо її волю? — пробурчав стривожений васальний лорд. — Тепер, коли ми знаємо, що ці Люті собою являють і як вони збираються поневолити нас або дати повбивати нас на полі бою, навіщо взагалі їм допомагати?

— Тому що By спостерігає за нами, — відказав Адан. — Ми використаємо це димчасте скло для озброєння наших солдатів, як вона вимагає. Я хочу, щоб королева By продовжувала вважати нас союзниками.

— Але навіщо це робити, Володарю? — не вгавав Ельфас. — Нерозумно збирати таку величезну бойову силу для її потреб! Навіщо приймати цю зброю?

Голос Адана став гострим, мов лезо з димчастого скла.

— Тому що ця речовина є смертельною для Лютих — для усіх Лютих. — Він обвів поглядом стіл. — Це означає, що ми зможемо використати димчасте скло і проти піщаних Лютих.

Усі, хто сидів навколо столу, запосміхалися, зрозумівши, що має на думці Адан. Ленон кивнув, бо, очевидно, і сам вже думав про це. Адан торкнувся обсидіанової поверхні виставленого на огляд щита, відчуваючи холод, що пронизав його до глибини душі. Він мав зробити багато справ і пролити багато крові, щоб убезпечити майбутнє своєї дитини...

Не встигла нарада закінчитися, як прибув посланець, що здолав довгий і важкий шлях, змінивши по дорозі не одного коня. Він задихався, коли вручав Аданові згорнуте послання від конаґа Мандана. Сповнений недобрих передчуттів, Адан зламав сургучну печатку, не надто звертаючи увагу на візерунчасту літеру «М» на печатці конаґа. Поки він читав написане, його очі розплющувалися все ширше.

— Цього слід було чекати, — мовив він хрипким голосом. Його брат оголосив Ішарі відкриту війну. В результаті поспішного і погано спланованого нападу на острів Фулкор Мандан втратив багато кораблів у морській битві — спроба його флоту відвоювати фортецю скінчилася повним провалом. Тепер він жадав помсти ще більше, ніж раніше.

Адан прочитав листа вголос членам ради, які не могли повірити почутому.

— Конаґ вимагає, щоб ми відправили все наше судерранське військо на його війну проти Ішари. Він наказує, щоб я віддав усю свою армію, відрядив наших воїнів до Конвери, звідки їх відправлять за океан воювати. — Він так міцно стиснув листа, що його краї зібгалися. — Він наказує мені залишити моє королівство беззахисним! У такий час! — Адан похитав головою, ледь помічаючи перехоплені від подиву та гнівного невір’я голоси своїх підданих. — Я хочу помститися за свого батька, як і всі, але... але віддати все моє військо? Я не можу. Не можу!

Піщані Люті спостерігали за кожним кроком Адана, а отже королева By ніколи не дозволить йому відправити на війну те, що вона вважала своїм військом.