Остання любов президента

180

Карпати. Січень 2016 року.

Серцю не накажеш. Я сидів за столом, відклавши роздруки новин, та думав про Майю. Я думав про неї, як про останню жінку в моєму житті, про останню, яка нічим, крім серця свого покійного чоловіка, зі мною не зв’язана. Кожна наступна жінка у моєму житті була складнішою та віддаленішою від мене, ніж попередня. Ні, спочатку, у юності, мої жінки були моїми або їхніми помилками. Починаючи зі Світлани, обличчя якої я вже давно забув. Пам’ятаю лише весілля з приводу вагітності та розлучення за згодою. Потім, як мені здається, я чомусь навчався. Навчався в життя. Ставав вимогливішим до життя та жінок. І дозволяв їм бути вимогливішими до мене. До пори — до часу, звичайно.

І що тепер? Підводити підсумки? Найбільш коханою була Світлана Віленська, з якою в мене могло б бути щасливе життя та двоє дітей. Найвеселішою та найспритнішою ця, як її? З протезної майстерні на Подолі. Ім’я та обличчя стерлися у пам’яті. Найпростішою та по-наївному вірною — донька Давида Ісааковича. Найхолоднішою, чужою, апофеозом моєї недовіри до жінок — Майя.

Мої сумні роздуми були перервані Свєтловим, який не стукаючи зазирнув у палату. Він перш за все поглянув на вікна-фотографії на стінах, розуміюче кивнув.

— Потерпіть, Сергію Павловичу, усе йде за планом. Завтра вас зареєструють кандидатом. Казимир вже зареєструвався. Подивимося на реакцію.

— Подивимося, — труснув я головою. — А як мої амурні справи?

— Ах так! Майю знайшли! — випалив він, і очі його загорілися спортивним вогнем.

— І що з’ясували?

— Нічого! Вона, виявляється, нікуди з Криму не виїжджала. Мешкала у будиночку для прислуги на держдачі... З садівником.

— Що-о?! — не зрозумів я.

— З садівником жила. Ми ними потім займемося...

— А навіщо ними займатися? Раптом вони щасливі?

Свєтлов поглянув на мене занепокоєно.

— Гаразд, займетеся нею. Коли вона садівника покине! — усміхнувся я.

Свєтлов розслабився. Раптом про щось згадав. Дістав з кишені піджака мобілку. Спробував набрати номер, але згадав про блокування сигналів і, не кажучи жодного слова, вийшов.