Остання любов президента

29

Київ. Жовтень 1983 року. Вечір.

А дощі ллють і ллють. Друг Женька з третього поверху притяг відик і касету з порнухою. Мама поїхала до кравчині. Ми дивимось і дивуємося.

— Уявляєш, в них таке щодня по ящику показують! — каже Женька. — А у нас — програма «Час» та «Сільська година». Дивитись нічого!

На екрані в басейні плаває голяка немолода грудаста жінка. Час від часу вона підпливає до бортика та сама пестить свої груди. При цьому дивно всміхається.

Я знизую плечима.

— А ти хотів би увесь час бачити таке по телеку? — запитую я.

— Зачекай, далі буде цікавіше! — обіцяє Женька.

Далі на касеті майже те саме, лише під завершення фільму з’являється чоловік, роздягається голяка і також пірнає у басейн. Спочатку вони розмовляють англійською. Без перекладу, звичайно. А вже потім займаються ділом, але з води практично нічого не видно.

Я знову знизую плечима. Запитливо дивлюся на Женьку.

— Це не та касета! — вибачається він. — Мені обіцяли іншу, а притягли ось цю...

Відключивши громіздкий відик від телевізора, він забирає його разом з касетою. І я залишаюся сам. Хоча в принципі ще не так пізно, але за вікном ллє дощ, і здається, що вже ніч і що вона ніколи не закінчиться.