Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Середа, 22 травня

Іноді важко втримати усмішку на вустах. Теми сьогоднішніх розмов перебігали від двох убитих хлопчиків, знайдених у стічній канаві, до ревматизму, гриж та зламаних стегон і, зрештою, до температури надворі, яка ніяк не підіймалася вище 11 градусів. Уже кінець травня, а всі обігрівачі й досі працюють, термостати встановлено на 23 градуси. Чим ви старіші, тим вам холодніше. Крім того, ми мусимо обмірковувати безперервне скорочення фінансування на догляд за людьми похилого віку. Люди зітхають, стогнуть і плачуться. Схоже, що якимось химерним чином, попри вседержавну кепськість, процвітає лише фондова біржа. Я читав, що в Нідерландах почалася всенародна кампанія боротьби із песимістичними настроями серед населення. Організаторів кампанії сердечно запрошуємо завітати до нашого будинку. Тут багато роботи. Вони могли би почали з чогось простого: один день без згадування про хвороб і нездужання. Будь-хто, хто почне стогнати про біль, має заплатити десять євро в банк. Ми би витратили виграш на чудову вечерю з шампанським.

Антуан дав мені телефон свого друга, юриста на пенсії. Я зателефоную йому сьогодні вдень, щоби запитати, як діяти з отриманням усіх правил та інструкцій.

— Йому це сподобається, — сказав Антуан.

Попрошу Еф’є послухати.