Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Неділя, 8 вересня

— Когось ще лікують моїми старими пігулками? — запитав Еферт. — Вони й досі ефективні. Звісно, це залежить від того, для чого вони потрібні.

Еферт так провокативно говорив просто у відповідь на газетну історію, яку обговорювали за кавовим столиком. Сімдесятирічного чоловіка судили за те, що він приготував чудовий коктейль із пігулок для своєї дев’яностодев’ятирічної мачухи, яка все ніяк не могла померти. Жінці було боляче, й самотужки вдіяти вона нічого не могла, та лікар з будинку догляду не вважав ті страждання надмірними й не схвалював її евтаназії. Стара пані спромоглася випити пляшечку йогурту, в якій містилося 150 пігулок, за раз. Справжній подвиг. Аматорське везіння чи пан або пропав.

Убити себе — не порушення закону. Якщо вам це вдається, то вас ніяк не можна покарати. А якщо спроба невдала, ви, певно, завжди можете попросити про смертну кару. Однак помогти комусь вчинити самогубство — це злочин.

Пропозицію Еферта щодо пігулок сприйняли з підозрою. Хай там як, а більшості пожильців не знадобилися б його пігулки для передозування — у них вдосталь і власних. Майже кожен тут має один із тих розподілювачів по днях тижня. Деякі старі скнари щоранку приносять вниз свої коробочки з ліками, кладуть їх на стіл, витрушують чималу жменю пігулок і з великими зусиллями, скімлячи й важко зітхаючи, запивають їх теплуватою кавою. Зітхають через слабості й хвороби, муки і смерть. Тож якщо ви сподіваєтеся на гарний день, краще зійдіть з їхнього шляху.