Неділя, 11 серпня

Завтра я забираю свій новий брендовий червоний скутер. Я у захваті, наче мала дитина.


Учора Грітьє подарувала мені великий букет квітів і подарунковий ваучер на книгу. Коли я запитав, чим заслужив це, вона показала мені буклет про недоумкуватість, в якому підкреслила наступне речення: «Недуга робить хворого на недоумкуватість заледве здатним цінувати все, що ви робите для нього».

— Я завчасно дякую тобі.

— У цьому нема потреби.

— Так, нема, але я це все одно роблю.

Я був дуже зворушений.

А ще вона дала мені буклет «Догляд за хворим на Альцгеймер». Я мав прочитати його та вивчити кілька корисних порад.

Не лише я отримав подарунок від Грітьє. Я дізнався про це за чаєм з Еф’є.

Наше чаювання тет-а-тет — милий антракт. Нічого вигадливого: чашка чаю, ліниве пощипування якогось печива, трохи приємних розмов та інколи щось трохи сердечніше. Іншого разу ми слухатимемо музику чи обговорюватимемо книгу чи DVD. Ми дуже насолоджуємося товариством одне одного.

Загрузка...