Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Понеділок, 25 березня

Ми ніколи не використовуємо слів «переселенець» чи «іммігрант», а лише «іноземець». Без різниці, мали ті люди голландське громадянство чи ні. Політична коректність — це рідкість.

У Нідерландах сегреговане суспільство: білі водяться з білими, турки з турками, бідаки з бідаками, недоумкуваті з недоумкуватими.

Я би додав ще один різновид: старпери водяться зі старперами.

У нашому будинку пожильці здебільшого бідні і доволі недоумкуваті білі старпери. Щоправда, було ще дві пані з Індонезії й один пан з Пакистану. Оце й усе.

З Нідерландами як такими нас, по суті, нічого не зв’язує, якщо не брати до уваги обслугу. Тут відносно високий відсоток іммігрантів серед працівників.

«Правильно, любі мої, вони є. Я ж не кажу, що їх нема. Та все одно волів би мати медсестру голландку», — ось домінуюча думка. Що більше ми старіємо, то затятішими реакціонерами робимося. Безперечно, ходить тут і декілька расистів — коментарі, що лунають у спільній кімнаті, не брешуть.

Так само нечасто ми бачимо й підлітків, якщо тільки їх так чи інакше не змушують батьки провідати бабу чи діда. Шанобливі відвідини й напружені розмови. Підлітків старі люди бентежать. Вони загальмовані, вони глушмаки, вони навіть власного комп’ютера не мають, вони недоумки в моді чи музиці, та ще й кожний рветься всучити тобі печиво. Різні світи.

Менші діти почуваються значно краще. Вони радісно белькотатимуть і ще не вміють бентежитися. Старі з малечею чудово ладнають.

Еферт зробив ставки: один євро на те, куди ми поїдемо на наступну екскурсію, заплановану на післязавтра. Виграш дістанеться тому, хто правильно відгадає. Якщо ніхто не дасть правильної відповіді, гроші забирає банк. Банк — Еферт. Старий крутій. Ніхто ще не зробив ставки.

Захоплення зростає. Еф’є продовжує тримати язик за зубами.