Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Вівторок, 26 листопада

— Якщо пощастить, наступного року я знову віритиму в Санта-Клауса! — радісно мовила Грітьє.

— Так, просто продовжуй рухатися в тому ж напрямку і дістанешся туди досить скоро, — підбурював її Еферт.

Їй подобалася перспектива знову лишати черевики біля каміна.

— Санта-Клаус може подарувати мені устілки для підтримання склепіння!

— Марципанові.

Учора приходила Анья. Схоже, те, що її змусили достроково вийти на пенсію, пішло їй на користь. Сказала, що дуже шкодує, що їй не дали часу чи можливості витягнути усі документи, які Правління хотіло лишити «конфіденційними». «Не вийшло з мене шпигунки».

«Але як людина ти досягла успіху».

«Це так мило з твого боку, Хендріку, говорити так».

Ми вирішили сходити до музею Ноорд: вона — на електричному велосипеді, а я — на скутері. Я ледве встигав за нею. Музей Ноорд — це єдиний музей у цій частині Амстердама. У понеділок він не працює.