Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Четвер, 29 серпня

«ЗБАНКРУТІЛИХ ПЕНСІОНЕРІВ ДО В’ЯЗНИЦІ». Ото був би гарний заголовок!

В’язниця у містечку Бреда стоїть порожнем, і якийсь заповзятливий підрядник загорівся ідеєю перетворити її на дешевий притулок для старих. Якщо вірити газеті, то, як він вважає, частково переобладнаної камери площею 11 квадратних метрів вистачить для двох стариганів. Виходить менше ніж 2 х 3 м на людину.

Мабуть, на думку Уборга старі все одно навряд чи рухаються більше, та й речей їм теж багато не потрібно.

А від’їзні французькі двері, певно, теж не включено. Маленькі віконечка мають бути ефективними для вентиляції.

Найдешевша кімната коштуватиме 870 євро. Я подумав, що то малося на увазі за рік, але ні, це — місячна рента. Їжа не входить в оплату, але ви можете отримати щось на кшталт «основного пакету догляду».

Ні, це не жарт.

Це те, як деякі люди в цій заможній країні прагнуть обдурити старих: в’язнична камера, покрита свіжою фарбою. Нас запевнили, що це не стосується тих, хто вже живе у будинках для людей похилого віку, як ото ми. Це для «нових» пенсіонерів, які, навпаки, просто страждають від самотності чи вимушені спати під мостом.

Учора я обідав з Аньєю.

«Кепська з мене шпигунка», — зітхнула вона.

Я купив їй великий букет квітів, щоби втішити, бо не зміг придумати нічого оригінальнішого.

Але вона мусила визнати, що також відчуває полегшення від втечі з прохолодної атмосфери на роботі. Ми випили за її новонабуту свободу.