Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Понеділок, 14 січня

Ще одне нещастя з домашніми улюбленцями: у пані Шройдер під час чищення клітки випадково засмоктало у порохотяг її канарку. Коли після кількох відчайдушних хвилин вона таки спромоглася опанувати тремтіння у руках і відкрити його — від її жвавої маленької пташечки мало що лишилося. Звісно ж, якби вона вимкнула пристрій відразу, то маленька Піт була би ще жива, а так відійшла у кращі світи. Шройдер безутішна у своєму горі і винуватить тільки себе.

Єдине, чим страдницю підтримав персонал, так це порадою якнайшвидше позбутися клітки.

Усі пожильці мали стійкі уявлення про роль тістечкових крихт у акваріумах. А от запитайте їх, що вони думають про війну в Сирії, то на вас витріщаться так, немовби ви щойно попросили пояснити теорію відносності. Видовище жмені рибин, що спливли голічерева, тисячократ жахливіше, ніж ущент пошматований вибухом автобус із жінками та дітьми в якійсь далекій країні.

Та не будьмо лицемірами: я сповна насолоджувався рибковим скандалом. Ну не міг же я вдавати, що це мене печалить. Цей трафунок, що зненацька порушив спокій усіх пожильців, можна назвати видатним. Планую згодом повернутися до Відпочинкової кімнати, щоби отримати порцію соковитих рибкових теревенів.

Минула зима. На землі ні сніжиночки, але вчора я бачив першого старого шкарбана, котрий виповз надвір, натягнувши поверх черевиків вовняні шкарпетки, щоби ногам не було ковзко.