Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Субота, 7 грудня

Емоції, викликані популяцією гусей, усе продовжують розпалюватися: чи незручності, які вони створюють, виправдовують їхній відстріл?

У нас є своя мама-гуска — вона впродовж останніх десяти років мала звичку тричі на тиждень йти до магазину і купувати півбуханки білого хліба (вона вічно жалілася, що гуси не люблять цільнозернового). Два шматочки вона брала на обід, а ще два заморожувала на наступний день і ставила собі нагадування погодувати гусей, які весь цей час паскудили на найближчому полі.

«Якщо кожна голландська провінція отримає дозвіл самостійно вирішувати питання з відстрілом гусей, то хіба ж це не жахливо несправедливо для самих птахів? Гуси й гадки не мають, які кругом правила, можуть їх підстрелити в цій частині країни чи ні», — говорить наша гусяча мама.

Після збиткування над китайцем та погроз Чорному Піту тепер ще й гуси поза законом. Скільки ще великих криз зможе перетравити ця країна?

Пожильцям довели до відома, тепер вже офіційно — коротеньким посланієм, що масштабна реконструкція цієї будівлі розпочнеться у вересні. Ані слова про давніші заяви, що нашу думку теж враховуватимуть. У листі також не удостоїлися пояснити, де саме буде перебудова. Важко посіяти ще більше тривоги, навіть якщо постаратися.

«Сподіваюся, що того часу я вже помру», — сказала пані Фергер, і саме це вона й мала на увазі.

«Ніколи не варто пересаджувати старих рослин», — мовив пан Апотекер.

Він, певно, повторив це разів зо п’ять. Ото вже старий буркотун! Якщо його таки надумають пересадити, то варто перед цим вкоротити язика.