Неділя, 10 лютого

Чаювання не стало цілковитою катастрофою. Проте заявляти, що я виявився невимушеним, дотепним і тямущим господарем, також означало би сказати не всю правду.

Еф’є прибула першою. Я провів їй «екскурсію помешканням» і вона люб’язно охарактеризувала його як «затишне». Це багато про що свідчило.

Потім із шумом і тлумом завалився Еферт. Маючи запасний ключ від моєї кімнати, він рішуче відмовлявся користуватися дзвінком. Еферт зайшов із широкою усмішкою і доволі гучним «Йоу!». Коли я запитав його, який його улюблений сорт чаю, він здивувався, оскільки до цього часу я не пропонував йому нічого іншого, крім англійського до сніданку. А коли з часом я подав асорті із печива, то він зауважив, що почувається, ніби король, адже раніше до нього ніколи не ставилися так по-королівськи.

«Чи, мо’, всі ці почесті для цієї милої королеви?» До цих слів додавалося доволі примітне підморгування.

Гадаю, я трохи зашарівся. Еф’є всміхнулася й сказала, що почувається дуже поважною особою.

Ми поговорили то про те, то про се, то про погоду. Потім настав час обережно поцікавитися у Еф’є, чи сподобався їй наш заклад. Вона дипломатично ухилилася від відповіді.

«Не люблю надто квапитись із висновками, але, крім переваг, звісно ж, є кілька «сфер для вдосконалення», аби ваш заклад не пас задніх у плані новітніх вимог до закладів такого типу».

«Наприклад?» — поцікавився Еферт.

«Я ще на стадії аналізу. Можливо, у найближчому майбутньому ми зможемо присвятити цій темі ще одне чаювання».

«А може, і за чимось міцнішим?»

Еферт цікавився джином — з червоною етикеткою, або, в крайньому разі, з помаранчевою, хоча алкоголь точно не пробуджував у ньому стриманої тактовності.

І знову ж таки Еф’є елегантно вийшла зі скрути.

«Гаразд, можливо, і за чимось міцнішим. Я можу запросити вас наступного разу до себе на келишок бренді. Проте нічого конкретного ще не обіцяю», — кивнула вона усміхаючись.

«А якщо на келишок джину?»

Еферту не потрібне спиртне, щоби бути грубіяном.

«Не знаю чому, Еферте, проте в мене таке відчуття, що коли справа стосується алкоголю, то у вас кількість переважає якість. І, здогадуюся, що з Хенком тут все якраз навпаки».

«Еф’є, мені варто запрошувати тебе частіше», — сказав я, усміхаючись обом гостям.

За півгодини вона попрощалася. Ще одне очко на її користь: довго вона не засиджувалася.

Еферт з лихвою компенсував її швидкий відхід. Його я витурив через дві години та після п’яти келишків джину.

Загрузка...