Вісімдесятирічний старий спромігся видертися на Еверест. Мені вистачає труднощів з тим, аби піднятися на бордюр. Це несправедливо. Попередній найстаріший рекордсмен, Мін Бахадур Шерхан, котрому тепер вісімдесят один, відразу ж оголосив, що має намір наступного тижня побити його рекорд. Вершини Евересту досягла й однонога жінка. На протезі, адже так? Бо не могла ж вона подолати весь 8000-метровий шлях вгору лише на одній нозі, правда?
Окрім того, відзначився ще й безрукий чоловік. Тому якщо забагнете розпочати сходження на Еверест, ви матимете чудовий приклад. Я ж зачекаю, доки перша черниця з прикритим обличчям встановить там полінезійський прапор, а потім і собі спробую.
Я зателефонував до своєї страхової компанії і з’ясував: щоби стати власником мобільного скутера, я маю отримати «схвалення». Зустріч можна призначити лише через шість тижнів. Гадаю, що я просто піду і придбаю його. Гляну в довіднику для споживачів, чи бува нещодавно не випробовували якийсь.
Існує три категорії покупців. Перша й найбільша група обирає золоту середину — не найдешевшу, проте аж ніяк не найдорожчу річ. Друга, значно менша група завжди обирає найдорожчу, а остання група зупиняється на найдешевшому варіанті. Якщо у мене нема якихось засторог, то я завжди обираю найдешевше. Таким чином я хоча би заощаджу гроші. Звісно, дешеве може вилитися тобі в копійку, але й дорожче може обійтися тобі дуже дорого.
Називайте це збігом обставин, але вчора в газеті була стаття про скутер-позашляховик «Action Trackchair» на гусеничному ходу. Ви можете на ньому виїхати на пагорб або перемахнути через кучугури снігу. Ціна питання: 10 000 євро.