Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

П’ятниця, 5 квітня

Усі й досі наче на голках від новин: «ФІСКАЛЬНИЙ ЗАКОН УДАРИТЬ ПО ТИХ, КОМУ ЗА 65». А сьогодні додалось іще: «УРЯД ГОТУЄ НОВИЙ ПЛАН, ЩОБИ ЗМІНИТИ ХІД СПРАВ ІЗ НЕДОУМСТВА». Мабуть, забагато, як для розмов за кавовим столиком.

Розпочнімо із проблеми податків: схоже, що нещодавно спрощене податкове законодавство, яке передбачає переваги для людей похилого віку, має підводні камені. Мені просто не віриться, що жоден із 30 000 працівників податкової (все правильно, 30 000!) не передбачив, які наслідки матиме нове розпорядження. Усі, як завжди, здивовані: «О Боже, у бідолашних бабусі та дідуся ще один напад?» Міністр фінансів «звісно ж, вживатиме заходів, щоби виправити ситуацію», як він зараз особисто про це заявляє. Та якщо запитаєте в нас, йому варто поквапитися, якщо він хоче хоча би вернути все на висхідні позиції. Інакше ми всі вічно споглядатимемо обуреного Кроля з виразом протесту на обличчі.

Що ж до цунамі недоумства, якого вони очікували, рано чи пізно це трапиться. Надто багато страждання, аби впоратися з ними зараз.

Як для цієї пори року, ще й досі захолодно. Ми відчайдушно прагнемо приємного сонячного тепла. Усі пригнічені тритижневими поривами східного вітру, які за силою сягали позначки «6». Літо вже майже ось-ось, а «мої кулі», якщо зацитувати Еферта, «примерзають до задниці». Я не з тих, хто повсякчас теревенить про погоду, проте і найрозумніша людина — всього лише людина: рано чи пізно ти зрештою приєднуєшся до балачок про болі у шлунку, і нічого не можеш із собою вдіяти. Визнаю: я перетворююся на занудного старпера.