Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

П’ятниця, 1 листопада

Упродовж мого життя кількість людей на Землі зросла з двох мільярдів до семи. За одне покоління світова популяція збільшилася понад втричі. Це, мабуть, найрадикальніша зміна, яку тільки коли-небудь бачив світ. Важливіша навіть за промислову та цифрову революцію.

Коли тема «вибуху» кількості населення почала обговорюватися за кавою, пані Бром дійшла висновку, що «і справді стає дуже людно».

«А я й не помітив, — кепкував Еферт, — якщо оцінювати за кількістю тих, кого ми тут бачимо».

«Це тому, що ти не дуже гарна людина», — відповіла пані Бром.

Еферт сприйняв це як комплімент.

Якби кожному мешканцю Землі виділили якийсь шмат простору — як бройлерам, пропорційно, скажімо 150 × 150 см, — тоді усі сім мільярдів легко вмістилися б на половині території Нідерландів.

Якщо дивитися з цього боку, то місця ще стане багатьом.

Сьогодні вдень повертається додому Еф’є. Ну, не зовсім додому, вона тепер житиме в палаті догляду.

Після консультації з лікарем доньці Ефʼє сказали, що евтаназія — поза питанням. Навіть якби ми знайшли її прижиттєвий заповіт, де сказано, що вона не хоче жити як рослина, лікар все одно не зміг би для неї нічого зробити. Це все, що він сказав.