Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Середа, 5 червня

Пані Фісер сьогодні спозаранку вирушила мікроавтобусом до ІКЕА, що на іншому кінці міста, тримаючи в сумці дві підозрілі кавові чашки, щоби повернути свої гроші, хоча то й не були великі чашки ЛІДА, які відкликали з продажу, бо в них могли відпадати денця[54], а інша модель з ІКЕА. За словами пані Фісер: «Хто ляпнув, що ці витримають окріп?» Минуло майже три години, а пані Фісер ще й досі не повернулася.

Тутешні люди не люблять ризикувати. Якщо де-небудь у світі відкликають якийсь продукт харчування, кожну кухню обшукують на предмет наявності потенційних злочинних бляшанок чи пакетів. З іншого боку, ці ж люди не надто прискіпуються до термінів придатності. Викидати їжу — страшенний сором, навіть якщо вона взялася пліснявою. «Просто зішкребіть її чи стешіть, і жодних проблем — гамайте на здоров’я!» Це якнайкраще пояснює частоту харчових отруєнь серед людей похилого віку. Натомість на кухні щодня мають перевіряти масло, аби впевнитися, що воно зберігається за температури від 5 до 7 градусів.

Нещодавно було встановлено новий рекорд: під час прибирання в кімнаті померлого мешканця у холодильнику знайшли щось, чий термін придатності збіг сімнадцять років тому. Натомість чистота в кімнаті було бездоганною. Принаймні такі ходять чутки, бо, звісно ж, таке не афішують.

Завтра ми знову вирушимо на прогулянку. Прогноз погоди провіщаає ідеальні умови для стариганів: не надто тепло і не надто холодно, дуже слабкий вітер і низька вологість.