Представниця міського правління Генґело — проте це може бути й Альмело — дотримується думки, що догляд за немічними пенсіонерами треба покласти на безробітних, які замість платні отримують допомогу з безробіття, а професійних доглядальників звільнити. У такому разі вони також зможуть звернутися по допомогу з безробіття.
Замість підготовленої людини з дипломом ви отримаєте безробітного будівельника, який допомагатиме вам у душі намилювати зад. Поваги до старих з плином часу тільки меншає. На щастя, чимало людей вважають, що жінка, котра так щиро висловила цю думку, мабуть, з’їхала з глузду. Це ж очевидно, що якщо ви збираєтеся дозволити усім 408 місцевим радам Нідерландів вирішувати питання догляду за людьми похилого віку й інвалідами, то кличете на свою голову неприємності, нещасні випадки і розтрати. Від місцевих бовдурів користі мало.
Починається парламентарне розслідування.
У багатьох містах сьогоднішньої Німеччини частину проблем догляду за інвалідами, як-от виконати якесь доручення, принести гарячі страви чи домовитися про перевезення, доручають іншим Ruhestand, тобто пенсіонерам, які ще у формі і дієздатні. За це вони отримують компенсацію в формі часово-кредитних ваучерів, які можна обміняти пізніше, коли їм самим знадобиться допомога. Потрібен надійний потік нових пенсіонерів, які, зрештою, можуть стати проблемою, оскільки населення старіє страх як швидко.
Проте треновані професіонали можуть і надалі надавати спеціалізований догляд і отримувати за це платню. Це ж очевидно!