Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Неділя, 23 червня

Новини про плани реконструкції. У листі до пожильців директорка запропонувала створити комітет власників, який міг би радити комітету будівельників про «все, що стосується добробуту та якості життя».

Навіть не сумніваюся, що згаданий будівельний комітет вже існує, і плани в нього значно масштабніші, ніж нас змушують повірити. Ілюзія, що нам дозволять внести і свою лепту у функціонування притулку, зостається лише ілюзією.

З іншого боку, на багатьох пожильців ця новина справила заспокійливий ефект: якщо планується капітальна реконструкція — це означає, що притулок у найближчому майбутньому не закриють. Отже, їм не доведеться переїжджати. З іншого боку, капітальна реконструкція саме це й означає: їм доведеться виїхати, навіть якщо лише тимчасово. Сама лише думка про це різко підвищила кров’яний тиск тутешніх аборигенів. Невизначеність і зміни — два цвяхи у труну кожного старого. Пані Пот, кисла песимістка, припустила, що вся історія з реконструкцією вигадана для того, аби звільнити місця.

«Ось для чого вони це роблять. Чимало місцевих цього не переживуть!» Завжди знайдеться той, хто кивне на знак згоди, і неважливо, наскільки божевільним є коментар.

Велика реконструкція здійме чимало пилу як у прямому, так і в переносному значеннях, тут і до ворожки не треба ходити. Що більше дій, то краще. Я був би не проти стати частиною групи — дорадниці будівельному комітету.

За пропозицією Еф’є, я попросив Віктора написати ще одного листа. Цього разу з проханням повідомити про плани реконструкції.