«ДОСИТЬ СТАРІТИ, ПРОДОВЖУЙ РУХАТИСЯ». Таким був заголовок газетної статті з підзаголовком: «Науковці по всьому світу шукають корінь проблем старіння та способи їх вирішення». Господи, панове науковці, якраз вчасно, правда? А для нас вже запізно. Одначе приїздіть сюди — тут чимало матеріалів для дослідження.
З погляду біології, ви занадто зосереджуєтеся на сороковому дні народженні, чи десь так, бо до того часу вже народжуються діти й ви досягаєте самостійності. Тоді й починається старіння — повільно, та проте невідворотно, з випадінням волосся та появою окулярів для читання.
На клітинному рівні виникає забагато порушень. Ви починаєте припускатися все більшої кількості помилок під час ділення чи множення клітин. Сповільнений метаболізм призводить до ослаблення нервової системи, а це також ослаблює розум. (Це вам короткий виклад статті).
Ще є чимало невідомого, та зрозуміло одне: «Користуйся, або втратиш». І тіло, і розум потрібно тримати в русі, особливо префронтальну кору — частину мозку, що контролює такі функції як планування, ініціативу та гнучкість. Що ж, можемо припустити, що керівництво цієї установи не надто переймається префронтальною корою. Ні грошей, ні зусиль для того, щоби старпери залишалися покірними, пасивними та летаргійними, і все це під маскою гри в бінґо, більярд та «Фітнес для гарного самопочуття».
Однак дозвольте мені не покладати всю вину лише на персонал. Часто-густо пожильці самі хочуть, щоби з ними няньчилися і їх опікали. І, якщо чесно, інколи їх можна зрозуміти. Бувають дні, коли я сам не проти побити байдики.
Я планую ще якийсь час продовжувати рухатися. Побачимо, як далеко мені вдасться зайти. Пов’язку з голови, яку я отримав після падіння, вже зняли, тож я тепер рухатимуся без в’їдливих коментарів.