Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Неділя, 28 липня

Я запропонував, щоб упродовж сильної спеки викликали бригаду пожежників, які б оббризкувати старих водою. Не лише тому, що скигління на тему спеки стали такими ж нестерпними, як і сама спека, а й тому, що у нас помер ще один пожилець, уже четвертий за тиждень. Наскільки мені відомо, це рекорд. На щастя, цього жмурика я також не дуже добре знав, а отже, не зобов’язаний йти на його похорон.

Будівлі десь років сорок і, окрім зашторених вікон, інших способів втримати пожильців у прохолоді нема. «Старі все одно завжди мерзнуть» — певно, міркував собі архітектор. Температура всередині скоро може перетнути позначку в 30 градусів. Нас забезпечили портативними кондиціонерами й вентиляторами, аби зберегти серед живих, але вони не надто впливали на температуру.

Моя подруга в лігві лева проінформувала мене, що директорка побоюється, що якщо так триватиме й далі, рівень смертності у нашій установі зацікавить пресу. Якщо ж вірити прогнозам, то температура у понад 30 градусів протримається до кінця тижня.