Розсекречені документи аж ніяк не є надважливими, принаймні якщо висновувати із побіжного перегляду. На жаль. Однак подальше їх вивчення неодмінно відкриє кілька цікавих подробиць.
Наша шпигунка надала нам:
1. Протоколи останніх п’яти зустрічей правління.
2. Правила будинку.
3. Стос внутрішніх пам’яток.
4. Протокол на випадок смерті пожильця.
5. Інструкції для персоналу.
Я зробив комплект фотокопій для Еф’є. Користуючись фотокопіювальним пристроєм у супермаркеті, я почувався так, немовби всі тільки те й роблять, що витріщаються на мене, і від самого лише нервового збудження почав впускати папери на підлогу. Побоююся, що з мене навряд чи би вийшов добрий шпигун.
Я й справді не знаю, що тепер робити з нашим юристом, який звернувся за цими документами офіційними каналами, коли ми роздобули їх незаконним шляхом, але з надійного джерела.
Ми з Ефертом таки програли у белот, і це, мабуть, до кращого. Ми вже й так не надто популярні, а вигравши турнір з белоту, друзів точно не заведеш. У деяких старих людей дитячі ревнощі щодо буденних речей можуть сягнути майже патологічних розмірів. Люди не люблять приділяти вам час чи дарувати перший приз у картах, навіть якщо це лише клята ліверна сосиска.
Мабуть, девіз цієї маленької групи ображених скнар звучить так: «Як найефективніше ускладнити життя?». Так наче бути старим — це вже не задосить страждань.