Більше про протокол для померлих пожильців.
Перше правило — не розголошування причини смерті. Усі питання працівники мають адресувати лікарю або керівнику, які потім переадресовуватимуть їх одне одному. Якщо хтось продовжує наполягати, йому говорять, що через правила приватності причину смерті розголошувати не можна. Будь-які натяки на самогубство суворо заборонені.
У протоколі також сказано, що родині мають тактовно нагадати якомога швидше звільнити кімнату померлого.
Керівництво повинно переконатися, що ніхто нічого не вкрав. Це для мене новина. Вочевидь, речі зникали раніше.
Я знаю, що пожильці інколи обіцяють щось доглядальникам: «Коли я помру, можеш взяти собі ось це чи оте». Це гарний спосіб розпалити вогонь поміж своїх спадкоємців.
У протоколі я не знайшов жодних вимог до працівників стосовно відвідин похорону чи кремації, якщо це припадає на робочий час. Мені здавалося, щось-таки має бути. Навпаки, працівників на похорон не відпускають. Якщо вони все-таки вирішують піти, то мають робити це в свій особистий час.
Гаразд, гадаю, що як на недільний ранок досить вже про смерть.