Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Великодня неділя, 31 березня

Я не дуже люблю Великдень. Рукодільний гурток розмальовує яйця, аби з’їсти їх на так званому «святковому сніданку». Сніданок розпочинається об одинадцятій ранку, і більшість пожильців не порушуватимусь строгого розкладу прийому їжі. Якщо вони будуть змушені спожити обидва сніданки й ланч водночас, себто о тій годині, коли у нас зазвичай ланч, — це сплутає їм увесь тиждень. Тож вони снідатимуть у звичний час, відтак об одинадцятій — чашка кави та два пофарбованих варених круто яйця, а через годину повернуться на обід.

Три «В» стосуються не лише дітей, а й старих теж: Відпочинок, Відновлення та Встановлений режим. Відновлення — за бажанням, але Відпочинок і Встановлений Режим — наріжний камінь цього суспільства.

Завтра відбудеться традиційний Великодній турнір з белоту[33]. З приголомшливими призами! Я беру участь лише з тієї причини, що більше ніхто не захоче стати напарником Еферта. Я не бойкотуватиму проти його успіху.

Деякі пари грають так, немовби це питання життя та смерті. Еферт полюбляє штурхати лежачого й сипати сіль на рану, коментуючи кожну карту, яку перевертає, аж доки хтось не витримає й не скаже йому заткнутися. А я сиджу поруч і прикидаюся глухим та німим.

Мені доволі цікаво, чи наша Великодня вечеря буде смачною. Якщо чесно, святкові страви, зазвичай, доволі смакують. На жаль, у нас об’явився новий кухар: усе, що тепер подають на стіл, і пересмажене, і переварене — раніше це траплялося не настільки часто.