Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Понеділок, 23 вересня

Учора вдень, після тижневої осінньої негоди, знову показалося сонце. На лавках перед входом і яблуку ніде було впасти.

Пані Бекель принесла чималий тюбик сонцезахисного крему і щедро ділилася ним із кожним, хто просив. Уже незабаром восьмеро громадян поважного віку з грудками крему на обличчях грілися на сонці, заплющивши очі. Нічогенька така картина.

Потім пані Бекель, глянувши на тюбик, нажахано вигукнула:

«Термін дії скінчився!»

«Та ще й так давно», — сказала пані Ван дер Плюґ, витягнувши окуляри для читання.

«Серпень 2009. Гадаєш, це могло зашкодити?»

Питання викликало щонайсерйозніші роздуми.

«Він може викликати рак… рак шкіри», — припустив пан Снель.

На що восьмеро громадян поважного віку почали щодуху стирати крем з облич. Еге ж, це легше сказати, ніж було зробити, зважаючи на численні зморшки.