П’ятниця, 16 серпня

Я та мій мобільний скутер близько познайомилися з кущами.

Після вечері я вийшов трохи покружляти парком. Газонувши, задивився щонайменше на дванадцятьох кроликів, які мирно бенкетували на траві. Коли я знову глянув на дорогу, то менш ніж за метр від мого переднього колеса помітив кроленя. Певно, рефлекси в мене ще нівроку, бо вже за секунду я усвідомив, що застряг у плетиві гілок. Перевіривши, чи не лишився кролик під колесами, я спромігся обережно витягти скутера з кущів. З люб’язною допомогою вишуканої панянки на велосипеді, яку трясло дужче, ніж мене.

Учора я пив каву з Аньєю в її кабінеті. Перебуваючи біля святая святих усіх новацій, вона не втрачала своєї рішучості. З приводу реконструкції відбулося чимало зустрічей. Правління розмірковує над тим, щоби перетворити одне крило на відділення догляду, а це, до слова, наша чудова крамничка. Анья також чула краєм вуха і про ще одне підвищення підзвітних сум для нашої директорки. Хоча, як на мене, вона вже й так має занадто дорогий вигляд у цих своїх вишуканих ділових костюмах.


Наступна екскурсія нашого клубу в понеділок. Час відправлення — 13:00. Зручний одяг. Лідер групи — Еф’є.


— Це те, що є для мене звичним, — ось такий натяк для роздумів дала вона нам.

І це саме в той час, коли ми раділи тій новині.

Загрузка...